Реклама помогает развиваться сайту, просим внести наш сайт в список разрешенных или отключить AdBlock!

www.midiman.ru

Купить рекламу на сайте

В умовах застосування противником сучасних засобів ураження на перший план виходить питання про підвищення живучості українських броньованих машин.
За даними журналу Defense Express, уже в перший рік бойових дій на Донбасі на 40% українських танків фіксувалося спрацьовування елементів системи динамічного захисту. При цьому окремі зразки танків витримали по вісім–десять влучань із переносних протитанкових засобів.
Із самого початку антитерористичної операції підприємства вітчизняної оборонки у тісній співпраці з військовими науковцями наполегливо працюють над підвищенням рівня захищеності бронетехніки.
“Серед головних завдань, які сьогодні стоять перед українськими конструкторами та військовими науковцями, — розробка нових, більш ефективних варіантів динамічного захисту, які дозволять значно підвищити рівень захищеності Т-64, Т-72, Т-80 під час проведення їх модернізації”, — говорить начальник відділу розвитку озброєння й військової техніки бронетанкових, механізованих та аеромобільних військ Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України полковник Олександр Ларін.
До 1997 року Україна не мала власних розробок систем захисту бронетехніки, адже тоді на вітчизняних танках активно використовувалися системи динамічного захисту «Контакт-1» та «Контакт-5» — розробки російського «НДІ сталі».
Згодом Україна уклала контракт з Пакистаном на поставку танків для її збройних сил і раптом отримала від російського розробника систем ДЗ солідний рахунок за використання його запатентованої інтелектуальної власності. Йшлося про суму в 52 мільйони доларів.
Це й змусило розпочати роботу над створенням власного динамічного захисту для важкої броньованої техніки.
Функції головного розробника взяло на себе Державне підприємство «Базовий центр критичних технологій «Мікротек» (ДП «БЦКТ «Мікротек»). Так у 1998 році було розроблено та запатентовано комплекс динамічного захисту третього покоління «Ніж».
Він являє собою спеціальні броньовані модулі, які встановлюються зовні на бронетехніці. Головною складовою динамічного захисту «Ніж» є елементи ХСЧКВ, назва яких визначається за першими буквами прізвищ безпосередніх розробників. В основі ж елементів динамічного захисту — трубки, знаряджені вибуховою речовиною, так звані подовжені заряди.
В перетині вони мають серпоподібний профіль, завдяки чому відтворюється принцип кумулятивної воронки. При детонації заряду назустріч засобу враження, що підлітає, під кутом до його траєкторії формується плаский кумулятивний струмінь, який своєю дією нагадує ніж. Саме це й зумовило назву комплексу динамічного захисту.
Задля більшого руйнування в кожному з елементів ХСЧКВ є декілька сформованих трубок із вибуховою речовиною (її маса в елементах ХСЧКВ-34 і 19 становить 0,3 та 0,2 кг відповідно). Приміром, в одному окремому модулі ХСЧКВ-34 їх сім. При влучанні снаряда усі подовжені заряди вибухають, утворюючи паралельні лінійні пласкі кумулятивні струмені. Вони наче розрізають елемент, що вражає, розосереджуючи його дію по поверхні броні, що значно знижує руйнівні властивості.
Результати випробувань довели, що в порівнянні з динамічним захистом, сформованим на основі елементів 4С20 (входять до системи ДЗ «Контакт-1»), використання елементів ХСЧКВ знижує ефективність бронебійних боєприпасів кінетичної дії (залежно від їх типу) на 50–90%, а бронебійних боєприпасів кумулятивної дії — на 90%.
Систему динамічного захисту «Ніж» було прийнято на озброєння Збройних Сил України 2003 року, і зараз нею комплектують танки БМ «Булат». Водночас на українських танках продовжують використовувати й ДЗ «Контакт-1», оскільки, за досвідом АТО, він виявився досить ефективним.
За словами полковника Олександра Ларіна, нині проводиться робота над розробкою нового варіанту комплексу динамічного захисту на основі елементів ХСЧКВ, який за своєю ефективністю щодо протидії засобам ураження буде не гіршим за ДЗ «Ніж», але за вагою значно легшим.
Окрім того, розробники працюють і над підвищенням ремонтної придатності спрацьованих модулів ДЗ, адже зараз ремонт або заміна модулів ДЗ «Ніж» танків БМ «Булат» здебільшого можлива лише безпосередньо на танкоремонтному заводі.
З появою нових тандемних боєприпасів підвищуються й вимоги до системи динамічного захисту бронетехніки.
Такі боєприпаси несуть два заряди. Перший, більш слабкий кумулятивний заряд, спрацьовує при безпосередньому контакті з перешкодою й змушує детонувати елементи системи ДЗ, викликаючи оголення певної ділянки броні машини від додаткового протикумулятивного захисту, а другий, потужний заряд, спрацьовує із затримкою у часі й пробиває основну броню.
Відповіддю на цей виклик із боку українських розробників ДП «БЦКТ «Мікротек» на танку БМ «Оплот» реалізовано багатошарову протитандемну систему динамічного захисту «Дуплет». Цей захист являє собою два-три шари протикумулятивного захисту на основі елементів ХСЧКВ, які розділено демпфером із композитного матеріалу. На відміну від системи ДЗ «Ніж» тут застосовуються елементи динамічного захисту нової конструкції. Зрозуміло, що маса комплекту ДЗ «Дуплет», зважаючи на багатошаровість, суттєво більша за масу ДЗ «Ніж».
Динамічний захист, який успішно використовують на танках, виявився непридатним для захисту бойових машин піхоти, бронетранспортерів та іншої легкоброньованої техніки. Все через те, що вибух, призначений для знищення ворожого засобу ураження, настільки потужний, що легко проламує протикульову броню машини, яку повинен захищати. Тому в якості додатково захисту легких бронемашин від ворожого вогню РПГ використовують протикумулятивні екрани.
У результаті вивчення конструкцій гранат РПГ-7 та реактивних протитанкових гранат радянського виробництва науковці помітили важливу особливість, яка дозволяє запобігти штатному спрацюванню цих боєприпасів. Виявляється: при зіткненні з екраном їх головна частина може деформуватися таким чином, що виникне контакт між внутрішнім конусом та зовнішнім обтікачем. При цьому замкнеться електричне коло, за яким передається імпульс від головної частини підривника, п’езогенератора, до його донної частини. Головне, щоб елементи екрана не контактували з п’езогенератором до моменту виникнення замикання ланцюга підривника, інакше засіб ураження спрацює на екрані й бронемашина все одно буде вражена.
За словами представника ЦНДІ ОВТ ЗС України, за час, що минув від початку АТО, було проведено випробування більше ніж 30 різних конфігурацій кумулятивних екранів. Найбільш ефективно захисні функції виконують протикумулятивні екрани решітчастої конструкції зі сталевих пластин, які сполучають у собі необхідну жорсткість для деформування головної частини кумулятивної гранати і разом із тим мають найменшу площину можливого контакту з підривником.
Залежно від конкретного виду кумулятивної гранати міняється й відстань між горизонтальними пластинами захисної решітки. Внаслідок теоретичних досліджень та численних натурних випробувань співробітниками ЦНДІ ОВТ ЗСУ та волонтерами визначено оптимальні геометричні розміри, матеріали для виготовлення та технологія виробництва решітчастих екранів, що здатні забезпечити найкращий захист від кумулятивних засобів ураження. Наприклад, захистити від гранат РПГ-7, РПГ-18 та РПГ-22 з вірогідністю не менше ніж 0,5.
Не залишилось поза увагою вітчизняних розробників і питання протимінної стійкості. Так, на українських бронетранспортерах БТР-4 вже використовують накладні протимінні екрани, які забезпечують захист екіпажу та десанту при підриві на протитанковій міні.
Конструкцією зразків бронетехніки передбачено лише відносно невеликий запас на збільшення їхньої бойової маси. А це означає, що зайві кілограми броньованого захисту можуть негативно вплинути на бойові характеристики техніки. Вона може втратити в прохідності, швидкості пересування або плавучості, тому розробникам нових зразків ОВТ і науковцям є над чим працювати і надалі.
Поэтому в качестве дополнительно защиты легких бронемашин от вражеского огня РПГ используют протикумулятивні экраны.
В результате изучения конструкций гранат РПГ-7 и реактивных противотанковых гранат советского производства ученые заметили важную особенность, которая позволяет предотвратить штатному срабатыванию этих боєприпасівВиявляється: при соприкосновении с экраном их главная часть может деформироваться таким образом, что возникнет контакт между внутренним конусом и внешним обтікачемПри этом замкнется электрическая цепь, по которой передается импульс от головной части взрывателя, п'езогенератора, к его донной частиниГоловне, чтобы элементы экрана не контактировали с п'езогенератором до момента возникновения замыкания цепи взрывателя, иначе средство поражения сработает на экране и бронемашина все равно будет поражена.
По словам представителя ЦНИИ ВВТ ВС Украины, за время, прошедшее от начала АТО, было проведено испытание более чем 30 различных конфигураций кумулятивных екранівНайбільш эффективно защитные функции выполняют протикумулятивні экраны решетчатой конструкции из стальных пластин, которые соединяют в себе необходимую жесткость для деформирования головной части кумулятивной гранаты и вместе с тем имеют наименьшую плоскость возможного контакта с подрывником.
В зависимости от конкретного вида кумулятивной гранаты меняется и расстояние между горизонтальными пластинами защитной решіткиВнаслідок теоретических исследований и многочисленных натурных испытаний сотрудниками ЦНИИ ВВТ ВСУ и волонтерами определены оптимальные геометрические размеры, материалы для изготовления и технология производства решетчатых экранов, что способны обеспечить наилучшую защиту от кумулятивных средств ураженняНаприклад, защитить от гранат РПГ-7, РПГ-18 и РПГ-22 с вероятностью не менее 0,5.
Не осталось вне поля зрения отечественных разработчиков и вопросы противоминной стійкостіТак, на украинских бронетранспортерах БТР-4 уже используют накладные противоминные экраны, которые обеспечивают защиту экипажа и десанта при подрыве на противотанковой мины.
Конструкцией образцов бронетехники предусмотрено лишь относительно небольшой запас на увеличение их боевой масиА это означает, что лишние килограммы броневой защиты могут негативно повлиять на боевые характеристики технікиВона может потерять в проходимости, скорости передвижения или плавучести, поэтому разработчикам новых образцов ВВТ и ученым есть над чем работать и в дальнейшем...

Рейтинг: 
0
Оценок пока нет

Интересно

Об этом сообщает пресс-служба администрации Симферополя по итогам выездного совещания на месте проведения работ. Как отметил первый заместитель главы администрации крымской столицы Александр Овдиенко, в ходе ремонта были выявлены проблемные моменты, которые стали причиной незначительного отставания от установленного графика. По его словам, администрация города приняла необходимые меры, и окончательное решение по выявленному проблемному вопросу на данный момент находится в компетенции республиканских властей. «Проблема состоит в ненормативном со...

Опрос

Есть ли у вас баня?
Да, есть
29%
Нет, но хочу построить
57%
Нет
14%
Всего голосов: 7